CEO AgriChain Наталія Богачева: Ми створюємо сучасну цифрову культуру українського агробізнесу

Agri Chain
12 min readMar 29, 2023

Сучасний агробізнес відходить від стереотипного уявлення про агро та стає високотехнологічною галуззю, що потребує передових ІТ-рішень

“Астарта-Київ” є першим агропромисловим холдингом в Україні, який створив окрему компанію для вирішення власних ІТ-задач. Заснована у 2017 році In-House компанія отримала назву AgriChain, що буквально означає “агро ланцюг”. Це описує основну мету і філософію компанії — розробити таку єдину цифрову систему управління агробізнесом, що не лише зможе закрити всі запити, але й стати “галузевим стандартом” на ринку України в цілому.

Очолює компанію СЕО Наталія Богачева — все її професійне життя було пов’язане із агросектором, що допомогло сформулювати відповідне бачення концепції продукту. Сьогодні її основне завдання допомогти бізнесу максимально відійти від традиційних методів управління та перейти до високотехнологічних рішень.

У інтерв’ю Наталія розповідає, чому “Астарта-Київ” знадобилася власна ІТ-компанія, наскільки агросектор України зацікавлений у нових підходах до управління та які пріоритети з’явилися у аграрного ІТ під час війни.

“Велика частина нашої роботи — правильно донести суть нововведень до людей”

— Як виникла ця ідея?

— За останні 10 років ми переконалися, наскільки обмеженим є ринок в частині IT-модулів під агросектор. Можна було придбати якісь системи, але адаптувати їх під нашу діяльність було важко. В агросекторі дуже багато галузевої специфіки, яка потребує унікальних рішень. Особливо це пов’язано з режимом віддаленої роботи спеціалістів. Люди працюють у польових умовах, дуже часто — без доступу до інтернету. Їм треба дати можливість працювати через мобільні додатки, організувавши доступ до необхідного функціоналу в офлайн режимі. Має бути можливість спланувати роботи і графік екіпажів, замовити товаро-матеріальні цінності на склад, проконтролювати логістику, вивести на поля техніку, задокументувати всі ці процеси, управляти земельним банком і моніторингом посівів тощо. При цьому необхідно опрацювати величезну кількість даних: адже у своїй роботі ми не лише збираємо інформацію з різноманітного обладнання у полях і на виробництві, але й застосовуємо супутниковий моніторинг і навіть користуємося нейронними мережами під ті чи інші задачі.

Жодного українського рішення, яке б задовільнило у повному об’ємі потреби холдингу, ми не бачили. Виходячи з цих передумов, ми вирішили розробляти власний універсальний портал ERP (enterprise resource planning), який міг би закрити потреби не тільки холдингу а й інших учасників ринку.

Тобто, наша компанія, інвестувавши кошти у розробку подібного рішення, готова поділитися своєю інтелектуальною власністю з іншими. Коли ми бачимо, що це потрібно бізнесу загалом, коли є попит на наші ІТ-рішення, це мотивує.

Ми одразу задумували створити цей портал таким чином, щоб він міг стати свого роду галузевим стандартом і вивести рівень управління агровиробництвом на новий щабель, а також забезпечити інструменти для різних процесів на усіх етапах. Йдеться і про ризик-менеджмент, і про ухвалення оперативних рішень, і про управління процесами, і про систему глибокої аналітики тощо.

Якщо говорити простіше, на ринку мали з’явитися інструменти, які дозволять використовувати нові інструменти планування, контролю та управління.

— Тобто, це ті методи, які ми “успадкували” від радянського минулого?

— Так, адже частина активів сучасних агрокомпаній — це колишні колгоспи, які викупили нові власники та інвестори. Тому треба було щось робити з цією застарілою системою. А для цього необхідно було запропонувати нові інструменти і різні інноваційні рішення.

Приклад — моніторинг посівів. Протягом усього сезону ми відслідковуємо їх стан на щоденній основі. Для цього використовується маса інструментів: супутниковий моніторинг, за допомогою якого ми визначаємо стан вегетації рослин, збір метеорологічних даних за допомогою метеостанцій, зйомка панорам та ортофотопланів за допомогою дронів. Окремо використовується система оглядів, коли люди приїжджають на місця і фотографують посіви, фіксують їхній стан, реагують на наявну проблематику.

— Отже, ваші інструменти дозволяють змінити стереотипне уявлення про агробізнес?

— Абсолютно правильно. Адже чим є агробізнес сьогодні? Це високотехнологічне обладнання, високотехнологічна техніка, сучасне програмне забезпечення.

Також це — величезні інвестиції, великий об’єм вкладень у активи та ресурси. Ми купуємо сучасну техніку від передових виробників, співпрацюємо з ключовими гравцями на ринку технічного забезпечення (John Deere, Case, Fendt). Ми використовуємо посівні матеріали, добрива та засоби захисту рослин від світових виробників (BASF, Limagrain). Тобто, у нас та сама техніка і матеріальне забезпечення, якими користуються провідні країни світу.

Щоб кваліфікація персоналу також відповідала світовому рівню, холдинги інвестують у навчання і розвиток людей. Персоналу пропонуються зовсім нові підходи, працівників долучають до результату компанії — так, щоб вони справді відчували себе важливою частиною великого механізму.

Агросектор — це те, що потрібно любити. А ті, хто сюди уже потрапив, дуже глибоко проникаються цією справою. Ти бачиш реальний результат роботи маси людей! Ти розумієш, що це виробництво, яке забезпечує продовольчу безпеку не лише України, але й світу. Справді починаєш відчувати сутність свят, пов’язаних зі збором урожаю: свято першого снопа, обжинки і все інше. І у відповідь ти хочеш дати людям, які працюють у секторі, найкращі інструменти.

— Як люди реагують на інновації? Особливо ті, хто працює вже давно.

— По-різному. Середній вік агрономічної служби становить приблизно 42 роки. Тут ми не відрізняємося від аналогічних показників у інших країнах. Чи є супротив чомусь новому, або навпаки присутній інтерес, залежить виключно від конкретної людини. Багато прикладів, коли персонал більш старшого віку чудово працює з різноманітними гаджетами, та ще й пропонує, що можна покращити.

А частина вже нашої роботи — правильно донести людям суть нововведень. Тож ми не тільки розробляємо рішення, але й навчаємо їх використовувати, впроваджуємо їх на виробництві. Ми спілкуємося з людьми на місцях, збираємо відгуки, намагаємося їх враховувати. Нам вкрай важливо знати, яких інструментів не вистачає, яка інформація має бути під рукою у тому чи іншому мобільному додатку. І коли у підсумку люди бачать, що нововведення справді спрощують їх роботу, оптимізують зайві бюрократичні процеси, то це саме по собі мотивує освоювати такий інструментарій. Адже вивільнений час можна витратити на більш цінні речі, я його називаю ефективним часом, який спеціаліст може використати на більш грунтовний аналіз, додаткові обстеження, більш виважені рішення.

— А чи можливо реформувати систему освіти таким чином, щоб підготовка високоякісних фахівців починалася уже на університетському рівні?

— З того, що я бачу, хочеться сподіватися, що позитивна динаміка уже є, але розрив між наукою та реальним бізнесом все ще великий. Щоб вирішити цю проблему університети почали більш активну комунікацію з великими холдингами.

Для практики університети намагаються використовувати бази холдингів і компаній. Студенти отримують можливість побачити, як усе працює насправді.

Все ж на мою думку, починати потрібно зі школи, тому наша компанія співпрацює з навчальними закладами, як вищої, так і професійно-технічної та середньої загальної освіти. Маємо низку освітніх проєктів. “Моє майбутнє в агро”, щоб змінити стереотипне уявлення молоді про сучасний агросектор. “Дуальна освіта”, разом ЄБРР, EY та Харківським національним аграрним університетом ім. В. В. Докучаєва, щоб допомогти молодим спеціалістам отримати якісну вищу освіту із сильною практичною базою.

Кропивницький технічний університет готує новий курс “Інновації в агро”. Підготувати цей курс хочуть з нашою допомогою, а практичні заняття робити із використанням наших систем та на наших підприємствах. Ми із задоволенням підтримали цей кейс, підключили до цього наших партнерів. Якщо досвід буде позитивним, ми продовжимо займатися такою роботою.

Популяризувати агросектор в Україні — дуже важлива місія. Мало хто розуміє, чим цей сектор є насправді, який тут є потенціал, якого розміру інвестиції. Це насправді ризикове та в той самий час “благородне” виробництво.

AgriChain Land — додаток для управління земельним банком

“Нашим клієнтам ми спочатку пропонуємо новий підхід до ведення бізнесу, а уже потім — наші програмні рішення”

— Для кого підходять ІТ-рішення, запропоновані Астартою? Це виключно великий бізнес або й менші за розмірами компанії?

— Наш портал — це “сім’я рішень”. Йдеться про окремі функціональні модулі, які об’єднуються умовно єдиною точкою входу. Користувач потрапляє у простір, де може використовувати той чи інший продукт залежно від власних потреб. Простіше кажучи, ми пропонуємо набір мобільних та/або веб-додатків, що закривають різноманітні процеси для великих, середніх і малих компаній.

Отже, що у нас є?

ІТ система управління земельним банком AgriChain Land, реалізована як web-додаток і мобільний додаток. Специфіка агробізнесу — управління землею, яка є одночасно і активом, засобом та предметом праці. А у нас — 220 тис. гектарів!

Тут враховані усі процеси та специфіка управління земельним банком в Україні: договірні відносини з орендодавцями, пов’язані з цим виплати, інструменти для землевпорядників, для обміру полів і створення геометрії, інструменти для таскменеджменту і підготовки звітів. Окремий аспект управління процесами — нещодавно відкритий ринок землі та багато іншого. Тобто, тільки під землю ми маємо величезний портал.

До речі, цей модуль став нам у нагоді після початку повномасштабного вторгнення росії, коли на державному рівні закрили доступ до кадастрової карти України. У AgriChain Land ми мали фактично копію кадастрової карти на територіях, де ми представлені. Тож тут ми ніяких обмежень не відчули.

Друге флагманське рішення — це AgriChain Farm, величезний web-додаток для сезонного планування та управління виробничою програмою. Ми працюємо у межах сезону або так званого “року урожаю”. І на цей період треба спланувати абсолютно все: товарно-матеріальні цінності, які ми купляємо, сівозміни, які ми плануємо, технологічні карти, логістику продукції і так далі. В процесі виконання виробничої програми ми плануємо окремі технологічні операції на кожен день. Все це має працювати як годинник і бути виконане у певні строки.

Ми дуже довго йшли до цього рішення. Кожна компанія має свої інструменти, які дозволяють планувати процеси на якийсь проміжок часу. Але глобальне річне планування з глибокою аналітикою — це наша унікальна розробка, яку ми вперше виведемо на ринок цього року. Наразі ми впроваджуємо це рішення в Астарті, а на ринку воно з’явиться до кінця І кварталу 2023 року. Ми уже підписали угоди з двома великими холдингами, які також хочуть впроваджувати цей інструментарій у себе.

— Ви вже згадували про моніторинг посівів. Це окремий модуль?

— Це окреме флагманське рішення — web-додаток і мобільний застосунок AgriChain Scout, що збирає різноманітну інформацію з точки зору моніторингу посівів. Саме тут — супутникові індекси, космознімки, карти рельєфу, метеорологічні дані, інформація про вологість ґрунтів, зображення і відео з дронів, фотографії з полів, аналізи з лабораторій. Все це можна аналізувати — користувачам доступні маса моделей цього.

Операційна польова логістика покривається додатком AgriChain Logistics. Ми маємо завантажити машини у польових умовах, оформити необхідні документи — і іноді це треба робити без інтернету, проконтролювати маршрут машини, щоб вона ніде не зупинялася. Чому важливі останні два пункти? Раніше ми не розуміли ваги вантажу з поля, про це ми дізнаємося лише у пункті розвантаження. І щоб ніде не виникли “втрати”, треба все це досить жорстко контролювати.

Це досить складний модуль, адже у ньому використовуються складні математичні моделі. Наприклад, коли ми розробляємо план розміщення продукції, її треба зберігати оптимально з точки зору розміщення відносно портів. Плюс ми приймаємо сторонніх клієнтів, що зберігають у нас свою продукцію, ведемо трейдингову діяльність. Отже, ми маємо велику комплексну модель, що вирішує транспортну задачу. Розробили ми цей модуль минулого року.

— Матеріальне забезпечення виробничого процесу, контроль та збереженість ресурсів. Маєте рішення для цієї сфери?

— ІТ-система управління складськими процесами та логістикою — це також окремий модуль, AgriChain Barn. До слова, ми впроваджували модулі AgriChain Barn протягом березня-квітня 2022 року — найактивнішої фази бойових дій. І люди, які цим займалися, попри сильний стрес, витягнули таке складне впровадження!

Тут мова йде про управління віддаленими складами, які також не завжди мають інтернет. Нам потрібно було дати можливість працювати в офлайн-режимі, через мобільний додаток. А також — можливість оптимізувати маркування кожної каністри, посівної одиниці тощо. Це також галузева специфіка. Кожна одиниця отримує унікальний ідентифікатор, далі ми її відслідковуємо за всім маршрутом переміщення. А потім тару, де перевозилися хімічні речовини, повертають під утилізацію. Тут є і елемент контролю, і правильний підхід до роботи, коли утилізація відбувається за правилами.

Також пропонуємо конструктор бізнес процесів, модуль AgriChain Kit. Важливо було дати холдингам інструмент, що дозволить на рівні бізнес-аналітиків конфігурувати будь-які бізнес-процеси та трансформувати їх у таскменеджмент, щоб управляти поетапним виконанням.

А наразі ми працюємо над абсолютно новою для нас системою, Аgrichain Machinery. Це система GPS-моніторингу, збору, накопичення аналізу даних з різноманітного обладнання. Це досить технологічний модуль, високо навантажена система, яка зберігає та обробляє терабайти даних з трекерів, датчиків рівня пального, проточних датчиків і т.д. Таким чином, бізнес отримає повну картину.

З точки зору підходів і технологій, ми обираємо найсучасніші технологічні рішення, які будуть актуальними 10–15 років наперед.

— Якщо говорити про конкретних клієнтів, хто уже користується вашим програмним забезпеченням?

— Ми співпрацюємо з 15 українськими компаніями. Серед наших клієнтів — група компаній VITAGRO, компанія “Агро-Овен”, “Летичів Агро” (MVA Group), Контінентал Фармерз Груп, агрокомпанія “Агропродсервіс”, група компаній Агроф’южн та інші.

Але це не просто продаж програмного забезпечення. Ми пропонуємо партнерам системне рішення, яке включає аудит відповідних процесів, глибокий аналіз існуючих практик, варіанти локалізованих для конкретного клієнта рішень та цифровізацію процесів. Ті компанії, які готові змінюватися і проводити таку “домашню роботу”, йдуть з нами у проєкти. А тим, хто просто хоче “чарівну кнопку”, на жаль, ми не можемо нічого запропонувати. Якщо компанія та її внутрішня команда не хочуть чи не готові змінюватися зсередини, наша співпраця просто немає сенсу.

— Як побудований такий формат співпраці?

— На першому етапі ми починаємо із запиту, проблематики, аналітики процесів. Ми вивчаємо, які є проблеми, що компаніям потрібно. З досвіду можу сказати, що 90% больових точок у агрокомпаній подібні.

Далі ми пропонуємо погляд збоку, як можна було б переорієнтувати їх звичні практики і підходи. Якщо компанії прислухаються, то вони міняють свої процеси з урахуванням того функціоналу, який ми можемо їм запропонувати в рамках інтеграції наших програмних модулів. Ми кажемо: “Може бути по-іншому. Для цього у нас є ось такий інструмент”. І це спрацьовує, адже є реальна альтернатива.

Крім того, ми консультуємо наших клієнтів по питаннях розгортання та роботи технічної інфраструктури, хостингу, обслуговування рішень (методологія DevOps, development & operations). Не всі компанії мають таких спеціалістів в штаті.

AgriChain Logistics — додаток для управління логістикою, ТМЦ та готовою продукцією

“Росія не припиняє ІТ-атаки уже більше року. Ми ж атакуємо у відповідь”

— Як змінилася робота ІТ-компанії під час війни?

— Нам вдалося досить швидко відновитися у довоєнний режим, це зайняло близько 10 днів після 24 лютого 2022 року. Ми були готові до війни (розроблений сценарій, відпрацьовані наші дії), хоча таких повномасштабних бойових дій ми не очікували.

Ще з часів епідемії Covid-19, вся наша IT-інфраструктура та робота налаштована і на віддалений режим. Тож кожен з наших працівників може працювати з будь-якої точки світу.

Найважче було налаштувати людей морально та психологічно. Але як би важко не було, на той момент потрібно було переключити людей на роботу, продовжувати займатися тим, що ми робили до війни. Кожного дня ми синхронізувалися, вирішували робочі і не тільки задачі, підтримували один одного. Більшість з нас релокувалися на Захід України, облаштуватися на нових місцях і все запрацювало як і раніше.

З точки зору об’єму задач — менше їх не стало. Навпаки, ми взяли додаткові — в тому числі, пов’язані із нашими гуманітарними ініціативами Common Help UA.

— Одним з найбільших викликів для експортно орієнтованого бізнесу є питання логістики. Чи доводилось Вам вирішувати такі питання?

— Так. Досить багато задач з’явилося у напрямку логістики, адже вона змінилася докорінно. Відбулася переорієнтація ланцюжків, знадобилися зовсім нові інструменти та підходи. Ми буквально за три місяці розробили математичну модель, яка враховувала різні сценарії плану розміщення та логістики продукції, різні види транспорту, маршрути та умови доставки.

— Після початку війни багато компаній стикнулися з ІТ-атаками з Росії. У вас був подібний неприємний досвід?

— Так, ІТ-атаки були. Одна з таких атак була спрямована на наші фізичні сервери, що розміщені у data-центрі у Європі. Ми встигли вчасно відреагувати практично в онлайн-режимі. Але той інструментарій, який був проти нас застосований, міг за півгодини просто призвести до того, що ми б втратили програмне забезпечення без можливості його відновити. Після цього ми запровадили додаткові заходи безпеки.

Дрібніші кібер-атаки, фішингові атаки не зупиняються протягом останнього року, вони йдуть практично безперервно. На щастя, у нас хороші спеціалісти, які детально продумали технічну інфраструктуру. Ці заходи були ефективними.

Але ми також атакуємо у відповідь, допомагаємо кібер — військам тримати цифрову оборону країни.

— Чи були у вас клієнти з росії чи Білорусі? Якщо так, що з ними зараз?

— У 2020 році російські компанії намагалися вийти на діалог (до речі через представництва іноземних компаній), тому що в Росії такого ІТ-комплексу, який ми можемо запропонувати, немає. Та ми на той момент уже мали чітку позицію, що з російськими компаніями не працюємо. Це перестало бути можливим з 2014 року.

У нас була співпраця з колишньою білоруською компанією, агротехнічним стартапом OneSoil. Вони займаються точним землеробством, моніторингом посівів, тож ми робили з ними деякі спільні проєкти. Після того, як у Білорусі сталися події 2020 року, ця компанія змінила юрисдикцію, переїхавши до Польщі. Тепер вони польська компанія, тож ми підтримуємо співпрацю. Але якби вони підтримували режим лукашенка, лишалися у Білорусі, це також було б неможливо. У нас є принципова і безальтернативна позиція, її необхідно дотримуватися.

AgriChain Scout збирає різноманітну інформацію для моніторингу стану посівів

Після Перемоги України

— Що для вас перемога?

— Звісно це найбільша мрія. Через рік розумієш, що це шлях, який нам всім потрібно пройти, прожити всі випробування гідно, не здатися морально, психологічно як би важко не було. Перемога має бути не тільки у війні, а перемога кожного з нас над собою, ми маємо стати ще цінніснішими, свідомими, сильними, відданими, люблячими свою Батьківщину українцями.

І звісно продовжувати працювати, досягати поставлених цілей, створювати сучасну цифрову культуру українського агробізнесу.

--

--